Фантазiя! Ти сило чарiвна,
Що збудувала свiт в порожньому просторi,
Вложила почуття в байдужий промнь зорi,
Що будиш мертвих з вiчного iх сна,
Життя даеш холоднiй хвилi в морi!
Де ти, фантазiе, там радощi й весна.
Тебе вiтаючи, фантазiе ясна,
Пiдводимо чоло, похилене в горi.
Фантазiе, богине легкокрила,
Ти свiт злотистих мрiй для нас одкрила
I землю з ним веселкою з’днала.
Ти свiтове з’днала iз таемним…
Якби тебе людська душа не знала,
Було б життя, як темна нiч, сумним.