Кохання миж нами вже немае
Кохання жило…
Кохання вмерло…
Кохання солодким медом заманило!
А потим отруйним ядом вбило
Кохала… його, вирши дарувала
Усе памятаю, що було миж нами
Щось шепоче мени, щось питае
З темрявою свое життя еднае
Прошу його прийти
А вин… Вин забувае, що зробити мае
В серци кохання згасало й згасло
И болю там вже намае
Тильки одна Осинь свою стару писню наспивуе!
Я часто вiдчуваю уночi
Що нашi душi мають спiльний шлях
Вони нас можуть в темрявi знайти
Вiдчути спiльну радiсть або страх
iм не потрбно чуть нiяких слiв
Не треба бачити тепла очей
Бо вiдчувають справжнiсть почуттв
i не сховати лжи в тишi ночей
Вони подэнан' Всевишнього рукою
iм дарував вiн також подих свiй
Ранiше були двi, стали одною
i цiлий свiт був свiдком цих подiй.
Я вдiчуваю кожен подих твiй
i чую кожен тихий рух
Неначе подих той не твiй, а мiй
Неначе то мiй власний рух
Тiла в нас рiзнi, а душа одна
Вона подiлена була заздалегiдь
Поки не стали поруч не жила
Шукали один одного i вмить
Коли зустрiлися тодi з тобою
Такою лагiдною, доброю, рiдною,
Вiдчув що в свiт тiльки ти Тримаэш щастя нашого квитки.
Бо кажуть, як вiдчуэш запах роз
Коли навколо лютий, злий мороз
А навкруги не бачиш жодного куща
То маэш знати Доля то твоя.
Цю особливу мить ти маэш зберегти
Бо в свiтi тому лиш вона i ти.
Не маэш права ти цю мить втрачати
Бо досi люди не навчились час вертати.
Я буду знов i знов казати цi слова
Тому що хочу щоб душа була жива.
Я зачарований тобою i посмiшкою i ходою
Цей погляд чарiвних очей, що бачу безлiчi ночей
Цей нiжний шепiт твоiх губ, та лагiдне торкання рук
Магiчний аромат волос, що пахнуть наче поле роз
Я так люблю твою турботу, коли збираэш на роботу
Коли погано i мучить втома, ти завжди знайдеш потрiбне слово
Коли проблеми i дуже сумно, ти усмiхнешся i буде круто
Ти мабуть ангел доброти, магiчна фея мабуть ти Ти подарунок провидiння, таэмне марево, видiння
Ти божа ласка, чи може казка,
Нi ти не казка ти дiвчина, моя ти найрiднiша людина
Мiй лагiдний ти ангелок, життэдаруючий струмок
Ти - за кого завжди молюся, моэ кохання, моя рiднюся
Коли сумно тобi- посмixнись! Коли бiль на душi- подiлись! Коли радiсть навколо - радiй! Коли друг зажуривсь - пожалiй! Коли серце коxа - кохай! Коли щастя нема - бажай! Коли любиш когось - не мовчи! Коли важко тобi - потерпи! Коли ворог образив - пробач! Коли горе спiткало - поплач! Коли щастя зумiiш знайти, постарайся його зберегти…
СМС до весілля: Люблю, чекаю, сумую.
СМС після весілля: Хліб, туалетний папір, молоко.
Кохає, не кохає, кохає, не кохає …
- Лікарю, залиште у спокої мої зуби.
Кохання - це те, що не повинно виходити з голови, воно існує на рівні грудей (але поза серцем, десь посередині, де, як кажуть, міститься 21 грам душі) й трохи нижче від шлунка. Тобто там, де завжди болить найбільше.
Я стану солодкою мармолядою, щоб ти мене скуштував;
Я стану найбільшою в світі принадою, щоб ти мене всюди шукав;
Я стану ласкавим травневим сонечком, щоб ти мене завжди чекав;
Я стану пухнастим сіреньким котиком, щоб ти мене завжди кохав!!!