Я часто вiдчуваю уночi
Що нашi душi мають спiльний шлях
Вони нас можуть в темрявi знайти
Вiдчути спiльну радiсть або страх
iм не потрбно чуть нiяких слiв
Не треба бачити тепла очей
Бо вiдчувають справжнiсть почуттв
i не сховати лжи в тишi ночей
Вони подэнан' Всевишнього рукою
iм дарував вiн також подих свiй
Ранiше були двi, стали одною
i цiлий свiт був свiдком цих подiй.
Я вдiчуваю кожен подих твiй
i чую кожен тихий рух
Неначе подих той не твiй, а мiй
Неначе то мiй власний рух
Тiла в нас рiзнi, а душа одна
Вона подiлена була заздалегiдь
Поки не стали поруч не жила
Шукали один одного i вмить
Коли зустрiлися тодi з тобою
Такою лагiдною, доброю, рiдною,
Вiдчув що в свiт тiльки ти Тримаэш щастя нашого квитки.
Бо кажуть, як вiдчуэш запах роз
Коли навколо лютий, злий мороз
А навкруги не бачиш жодного куща
То маэш знати Доля то твоя.
Цю особливу мить ти маэш зберегти
Бо в свiтi тому лиш вона i ти.
Не маэш права ти цю мить втрачати
Бо досi люди не навчились час вертати.
Я буду знов i знов казати цi слова
Тому що хочу щоб душа була жива.