Як хочеться пiдняти очi в небо…
Забути все, як клятий сон…
I думати, що все наснилось…
Що це неправда, нiчого не було…
Забути вибухи ночами…
Зруйнованi будiвлi i садки…
Розбитi вiкна, дверi…
Забути цi жахИ…
Не бачити страждань i горя…
I покалiченi тiла…
Забути сльози вiд утрати…
Не знати, що таке вiйна…