Любовь есть животворный огонь в душе человека, и все, созданное человеком под влиянием этого чувства, отмечено печатью жизни и поэзии.
Чого мені тяжко, чого мені нудно,
Чого серце плаче, ридає, кричить,
Мов дитя голодне? Серце моє трудне,
Чого ти бажаєш, що в тебе болить?
Чи пити, чи їсти, чи спатоньки хочеш?
Засни, моє серце, навіки засни,
Невкрите, розбите, - а люд навісний
Нехай скаженіє… Закрий, серце, очі.
(Т.Г. Шевченко)
И в самых радостных краях не знаю ничего красивей, достойной матери счастливой, с ребёнком малым на руках…