Дивлюсь на братiв, та жахом проймаюсь
За що на Майданi сльозами вмивались?
I скiльки вже люду з життям попрощались
Щоб цi олегархи з народу знущались?
Цю владу, так звану, терпiти несила
На цвiнтарi нова, герою, могила…
А з клану вампiри жирують, кров п"ють
Ще бiльше страждання на Неньку несуть
Вони за народ… Завжди, не бувають
Ще на словах - за Вкраiну страждають
А самi потай… мiльярди вкрадають
Там де офшори, маeткi зростають…
Край! Наболiло! За що така доля?
Як хмара нависла над нами неволя
Знову кайдани… Пасують до рук?
Дай менi вiдповдь! Треба ще мук?
Александр Защитник,