Та все впорядку, майже в нормi
Я трiшки заблукав в пiтьмi
Мене пробачьте, Вас благаю
Я тiльки кола на водi…

Якi росходяться помалу…
Все далi й далi, вiд вiйни
I тiльки в пам"ятi - Навалу
нам роблять пiдлi москалi

Вони горлали - «Мы же братья!»
А за спиною гострий нiж…
Який тримали, як прокляття
Загнавши, посеред лопаток, мiж

I як, той снайпер вузькоокий
«Тримав» мене, три рази бив,
але Господь, Всiх, Украiнський
Зберiг життя i захистив…

Помалу, вiдiйшли вiд болю
Зарубцювались рани вже,
та тiльки не пробачем горе
Бо Велич Нацii, то Все!

I Я вже звик, що спозаранку
Коли на сходi, Сонця край
Теплом даруe на свiтанку
Це Украiна, це наш Рай!

Олександр Захисник, 23.06.2017. 8−00