Небо

Я не хочу у постль каву,
Зрок з неба мен не треба.
Я лиш хочу торкнутися хмарки,
Посмхнутися синьому небу.

Я навчилася врити в чари,
Що природа мен вддала.
Та поринула в легкстн хмари,
Я на крилах, як втер була.

Я як човник в небесних просторах,
На якому лечу, як комета.
Тут виднються величн гори,
Це все мря мо планети.

Я не хочу зовсм нчого,
Та лиш маю велику надю.
На небесний крихтний човен
Та дитячу пристрасну мрю.

Ольга Олтаржевская