5 секунд

До розлуки ще 5 секунд,
Я не хочу тебе відпускати.
В голові знов шалений бунт,
Я не можу і слова сказати.

Я рахую і ніби молюсь
Ще 4 секунди і пустка.
Та не знаю, чи я ще боюсь,
Наше щастя - це вічна відпустка.

Все неначе в фальшивому сні,
Якщо можеш зітри мої сльози.
Тане час, тануть ночі і дні
Три секунди життєвої прози.

Ось і мить, коли зайві слова,
Коли ти в поцілунку вмираєш.
Звідусіль тільки чується: «два»,
Ти минуле поволі стираєш.

Добігає кінця рандеву,
Тільки слід залишився від тебе.
Відчуваю, що тілом - живу,
А душа вже віддалася небу.